Невідомий менеджер туристичного бізнесу.

Літо, спека... в Європі, кажуть, спека просто незвичайна, у Польщі такого не було мало не чверть тисячоліття. У Франції люди купаються у фонтанах... втім, про фонтани, а особливо про Францію ми ще поговоримо. І йтиметься не стільки про те — куди поїхати відпочити... хоча то теж важливо, повірте! А більше — про те, що туризм — це непоганий засіб заробити гроші: для себе, сім'ї і держави... заробити, звісно, тим, хто приймає у себе туристів, а не тим, хто тільки штампує візи на виїзд. Прагнення людини побачити нові краї і «відтягнутися» тілом і душею уже давно перетворилося на солідний бізнес «на мільярди»: на цьому базується процвітання не однієї держави... Історія замовчує ім'я того, хто першим спустив на воду човен і поплив, намагаючись з'ясувати — а що там, далі: пляж із золотим пісочком чи глибокий вирій з крокодилами? Але рік народження справжнього туризму — у нинішньому, сучасному розумінні цього слова — ми знаємо точно: цей бізнес, як розповідає наш кореспондент Ірина Мирончук, народився...

— 1841-го року. Принаймні, так стверджують усі туристичні довідники. Того року 570 перших мандрівників — «туристів» у нашому розумінні, членів Товариства тверезості, виїхали з Лейстера до Лабфоро. Поїздку організував знаменитий Кук, агентство якого ще довго асоціюватиметься з міжнародним туризмом. Також точно відомо, що перший туристичний довідник в Європі і світі видається у 1854 році — у тій-таки Англії, і уже тоді до нього потрапили назви восьми тисяч готелів. А ще через два роки Кук організовував туристичні поїздки до інших європейських країн. Після утворення через сто років після Кука — у 1947-му — Міжнародного союзу офіційних туристичних організацій можна уже було говорити про глобальне визнання туризму — як комерції, бізнесу. Головна тенденція сьогоднішнього туризму — це те, що більше мандрують люди із середніми і навіть низькими доходами. Особливо це характерно для Європи — вона, як виявилося, найбільш приваблива частина світу у туристичному сенсі. У цьому регіоні сконцентровані не лише найбільш цікаві для туристів об'єкти, але й найголовніше, без чого туризм просто неможливий: розвинена мережа готелів, щільна транспортна мережа, а також послуги на будь-який смак і доходи. Серед європейських держав з найбільш динамічною туристичною галуззю слід назвати Францію, Німеччину та Іспанію...

Між іншим, зверніть увагу, що офіційний туризм починався з мандрівки для тих, хто одужує від алкогольної залежності... хоча і так звані «винні», «пивні», «горілчані» тури теж існують... А нашим гостем, гідом, якщо уже туристичною мовою, сьогодні буде Артем Стельмашов, прес-секретар Державної служби туризму і курортів. Отже: як виглядає туристична Європа — у цифрах і фактах.

— Найбільші прибутків від туризму отримали: Іспанія — 45 мільярдів доларів США, Франція — майже 41 мільярд доларів та Італія — близько 36 мільярдів доларів. В 2004 році до Європи прибули 416,5 мільйонів осіб, а прибутки становили майже 328 мільярдів доларів. У рейтингу з прибуття лідирують Франція — 75 мільйонів осіб, Іспанія — 54 мільйони та Італія — 37 мільйонів. До найбільш відвідуваних туристами країн також можна додати Велику Британію, Німеччину, Австрію, Туреччину, Грецію та Угорщину. До речі Україна також входить до двадцяти найбільш відвідуваних Європейських країн.

Туризм, як бізнес, це можливість заробити... звісно не на порожньому місці, але у таких умовах, коли країна не має природних ресурсів, а індустрія не дає достатніх прибутків. Іспанія — ось блискучий взірець того, як можна використати «внутрішні резерви»: розповідає наш спеціальний кореспондент Сергій Снігур.

— Великою промисловою державою Іспанію навряд чи назвеш, а ось прибутковість від вкладених в її туристичний сектор інвестицій безумовно одна з найвищих у світі. Розвиток туристичного бізнесу там почався ще за часів диктоатури Франко, але найбільш вражаючі темпи відзначені останніми десятиліттями. 30-40 мільярдів євро щороку — ось що дає Іспанії сонце, повітря, історична традиція і маленькі віслючки, які возять туристів провінційними містами. За даними європейської преси, найбільше вкладають у туристичну галузь Іспанії саме європейські інвестори. Англійці, німці, шведи цікавляться насамперед нерухомістю. Ажіотажний попит на земельні ділянки під готелі і туристичні об'єкти призводить до того, що усе розкуповується — іноді до закладання фундаментів. Ризик у цій галузі доволі низький, хоча треба зважати на сезонність: зимовий сезон зменшує прибутки. На туризм працюють не лише будівельна індустрія, а й торгівля, громадське харчування і ресторанний бізнес. Іспанія спеціально для розвитку туристичного бізнесу прийняла законодавство, яке передбачає низькі ставки комерційних кредитів у цьому секторі — а це означає багаторазове збільшення масштабів іноземного інвестування.

Туристична галузь почала швидко розвиватися у країнах Центральної та Східної Європи після вступу їх до Євросоюзу — так званої «великої хвилі розширення». Якщо раніше до цих держав західні туристи приїжджали задля «політичної екзотики» і не без складнощів отримували візи — не кажучи вже про явну різницю у рівні обслуговування — то сьогодні відсутність віз, відносно невисокі ціни за достатнього рівня сервісу дозволяють приваблювати більшу кількість «туристичних інвесторів» — знову розповідає Артем Стельмашов.

— Традиційно в туристичних містах розвивається культурно-пізнавальний туризм. Але наприклад в Туреччину найчастіше подорожують заради відпочинку, у Чехії — розвинений курортний туризм, хоча країни намагаються диференціювати туристичні пропозиції, аби залучити більшу кількість туристів. Факт вступу десяти нових членів до ЄЕС зумовив позитивне збільшення практично на всіх основних напрямках. Наприклад у Польщі кількість туристів збільшилась на 4,2 %, що становило 14,3 мільйони осіб. В Центральній та Східній Європі перебуття збільшилось на 15%, а прибутки на 5 %.

Одна з найпривабливіших для туристів країн у Східній Європі — Естонія. Як ви розумієте, за усієї поваги до естонців, рекламувати ми нічого не будемо — але можемо тільки позаздрити вмінню репрезентувати те, що у країні є цікаве для туристів. Нагадаю, сьогодні більшість інформації, яку отримує середній європеєць про туристичні об'єкти в інших країнах, надходить не дідівським способом — з художньої літератури і довідників, які швидко застарівають, а з Інтернет. Ось типовий туристичний ресурс, назвемо його... ну, приміром, «Бонжур, Естоніє!» — розповідає журналіст Олексій Ананов.

— Бажаєте знати усе і одразу? О, ми допоможемо — обіцяють творці сайту — і за півгодини, саме стільки часу знадобиться для доволі детального проглядання і прослуховування усього, що пропонує Естонія, ви маєте повне уявлення про країну. Ну що може цікавити туриста насамперед? Звісно ж — а чи у цій країні спокійно! І щодо Естонії ви матимете повну упевненість у тому, що туристу там буде затишно: особливо, якщо у розділі Усе і...нічого» дізнаєтесь про життя-буття... кота Мітсу, який мешкає у резиденції прем’єр-міністра. Це так мило... думаю, багато хто після цього не відмовить собі у втісі відвідати урядовий квартал у Таллінні — заразом із самим Таллінном! Попри переконаність росіян у тому що естонці їх не люблять, туристичний бізнес космополітичний: гроші, як відомо, не пахнуть, а росіян в Естонії стає усе більше... як і українців, між іншим. Цікаво те, як рекламують себе вигадливі естонці для російських туристів... Тут зараз з різниї куточків лунає пісня «Єкатерина». До чого, запитаєте, Єкатерина? А річ у тому, що у Таллінні є старий парк Кадріорг, названий у пам'ять про імператрицю Катерину другу. Про неї у естонців, і росіян залишилися достатньо позитивні спогади... парк, до речі. Чудово доглянутий. А ось і пропозиція солідніша: на тому ж таки сайті можна дізнатися, що в Естонії — будівельний бум, ціни на нерухомість зростають, а гроші вкладати вигідно... що ж, таким шляхом уже пройшли кілька європейських країн...

А тепер — трохи екзотики: любителі особливого туризму можуть спробувати для себе пройти «шляхом папи» — така послуга теж пропонується і доволі популярна. Бенедикт 16-й — не такий завзятий мандрівник, як його великий попередник. Але якщо Іоанн-Павло другий віддавав перевагу відпочинку в італійських горах, то його наступника тягне у Швейцарію... це воістину туристична Мекка. Цього року, як повідомляють спеціалізовані видання, первосвященник здіснив туристичну подорож, пішки перетнувши кордон з Італією і відвідавши знаменитий собачий притулок Сен-Бернар. До речі, газетні повідомлення про поїздку понтифіка одразу ж пожвавили туризм у цьому районі — реклама зробила свою справу... Туристів. Які відвідують тамтешній бенедиктинський монастир Сент-Уен, не попередили про приїзд Бенедикта 16-го, тому кілька сотень відвідувачів були шоковані появою папи... тут додайте ще один репортаж по телебаченню — мало не «правах реклами». Що ж до колишнього монастиря, де вирощують собак-рятувальників, то після слів папи — «ці пси дуже мужні і добрі» — чимало туристів кинулися замовляти собі щеня...тим більше, що монахи-бенедиктинці три роки тому повідомили: не маючи коштіва на розведення собак, змушені «закрити справу». Сенбернарів врятував не стільки римський первосвященник, скільки туризм: швейцарці підрахували, помізкували — і зрозуміли, що втрата такого привабливого об'єкта означатиме значні збитки.

Реклама у туристичному бізнесі — це половина успіху. Як ви розумієте, ми не збираємося рекламувати можні європейчькі курорти: так, для інформації хіба що — про «прекрасну Францію»: розповідає наш кореспондент Юлія Дилова.

— Француз починає розмову з «бонжур!» А французький туристичний бізнес «бонжурить» по-своєму. Усі знають, приміром, що Лілль — це велике місто і в ньому є на що подивитися. Але для людини, яка має можливість залишити «певну суму» у Ліллі, важливо знати не лише «що і де», а головне — скільки і як. Один з туристичний сайтів по місту ще до прейскурантів пропонує передивитися рекламний відеоролик... Три хвилини музики і чудових міських ландшафтів. Після такого розм'якне серце і розкриється гаманець... але таких пропозицій багато: у комп'ютерній мережі, маючи лише час, ви відшукаєте кілька десятків ресурсів, присвячених будь-якому французькому місту. Для зручності замовлення приймаються віртуально, так само, як і платежі. І завжди знаходиться «родзинка-перлинка»... Навіть якщо ви знаєте, що Франція — це країна гурманів, де не лише люблять добре попоїсти, а давно перетворили мистецтво приготувагнняч їжі на різновид національного спорту, все одно буде цікаво: а як у французькому ресторані готують страви... від Леонардо да Вінчі... Те, що звучить у рекламних відеороликах — презентація спеціальної колекції «Дієта да Вінчі». Ця «смачна колекція» приурочена до виходу у світ фільму за бестселером Дена Брауна. Дуже вчасно і головне, як кажуть — успішно. У Франції- спека, але туризм, як бізнес, не повинен страждати...

Той самий «код да Вінчі», який кожен тлумачить для себе по-своєму, певним чином врятував легендарний «Євротунель»: спеціальні туристичні маршрути, базовані на об'єктах, зв'язаних з відомим бестселером і легендою про Леонардо, дали компанії «Євротунель» прибутки лише цього року у понад 400 мільйонів доларів — і це після того, як тунель опинився мало не на межі банкрутства! Українсько-європейські здобутки у туристичних обмінах поки явно недостатні — з «перекосом» у бік Європи. Ми уже давно перелічили усі сходинки на Площі Іспанії у Римі, а дехто навіть зустрічав зорю разом з друїдами у британському Стоунхенджі — теж, між іншим, туристичному об'єкті неабиякої цікавості і ваги. І у цьому бізнесі, як і будь-якому іншому, кадри вирішують... втім, тут я уже повторюю класиків. Розповідає Артем Стельмашов.

— Туризм є традиційно популярним учбовим напрямком в провідних туристичних країнах Європи. Зокрема створено туристичні школи які забезпечують як середньо-освітній рівень, наприклад за спеціальностями бармена, ресторатора, так і рівень вищої освіти за спеціальністю туристичний менеджемент. У таких традиційних туристичних країнах як Австрія та Швейцарія школи були створені ще на початку минулого століття. Середній рівень конкурсу при вступі до навчального закладу подібного штибу становить від трьох до пяти осіб. На мою особисту думку, у нас досить непоганий рівень підготовки спеціалістів туризму. В усякому разі, вузів які готують таких спеціалістів досить багато. Я вважаю, що ми просто маємо трохи почекати коли ці спеціалісти, що зараз готуються, прийдуть до роботи і наш сервіс буде вже на більш високому рівні. В усякому разі я сподіваюся що наші представники сервісу навчаться гарно посміхатися.

А ви знаєте, що цього року в Україну більше приїхало європейців, аніж росіян? Можливо, це ще не той «туристичний прорив», на який ми усі сподівалися, але перший крок — він завжди такий обнадійливий... І на цьому можна заробляти — незалежно від кон'юнктури на метал і хімічну продукцію. Як кажуть фахівці, Україні не бракує туристичних об'єктів, а є лише брак доріг, готельних місць і того, що зветься модним словом «креативність». Будувати ми можемо, а решті — як, повчимося?..

http://rozmai.com.ua/tema31.php (Медіа центр Розмай)