Пятница, 15-11-2019, 18:17
 
Начало Каталог статей Регистрация Вход
Вы вошли как "Гость" · RSS
Меню сайта
Форма входа
Наш опрос
Оцініть мій сайт

Результаты · Архив опросов

Всего ответов: 76
Каталог статей
» Статьи » Мої статті

ПАРТІЙНЕ ЗАВДАННЯ
Політ-мікс: кому дістанеться «золота акція» формування уряду у 2006-му і якою буде доля політичного мега-проекту «під Ющенка»?

У січні Президент України Віктор Ющенко підписав звернення до політиків та громадських діячів про створення нової партії „Наша Україна”. Лідер держави закликав приєднуватись до цієї ініціативи. Координаторами партійного будівництва стали представники блоку „Наша Україна” Роман Безсмертний, Юрій Павленко, Олександр Т]ретьяков і Петро Ющенко.

Чи вийде в них з досить різнобарвного середовища «Нашої України» виліпити єдину партію, чи вже зрозуміло, що слід обмежитись створенням широкої коаліції або блоку?

Широкий блок

Голова НРУ Борис Тарасюк вважає, що Рух має виступити в широкому виборчому блоці патріотично-демократичних сил з метою забезпечення перемоги на виборах. За наявності політичної волі його партія має очолити процес об'єднання демократичних сил. Лідер НРУ наголосив, що члени партії не допустять, аби на рухівців чинився тиск, в тому числі задля створення єдиної партії.

Тарасюк також торкнувся теми участі у виборах 2006 року партій, які зараз входять до блоку «Наша Україна»: «щодо партій, які входять до блоку «Наша Україна», то відштовхуватися треба від угоди про утворення виборчого блоку «Наша Україна», яка була підписана на початку 2002 року. Тією угодою було визначено пропорційний принцип формування виборчого списку, який має лягти в основу під час переговорів між партіями — засновницями. НРУ ініціював відповідний документ, який, сподіваємося, буде підтриманий всіма партнерами по блоку»..

Заступник голови НРУ Василь Куйбіда зазначив, що не знає випадків, коли на базі партій, які мають різні ідеології, комусь вдалося витворити одну монолітну партію, яка б успішно працювала протягом тривалого часу.

Націонал-демократичні партії з консервативною ідеологією мають великий вплив на Західній Україні, вів далі Куйбіда. Цей регіон майже стовідсоткове підтримав Ющенка на. президентських виборах, і можна з великим ступенем імовірності говорити про те, що він підтримає його чи ті політичні сили, які працюють з ним, і на виборах-2006. Там великого резерву немає.

Резерв слід шукати у центрі та на сході України. Тут є ближчою ліберальна ідеологія. Шанси партій, які тяжіють до політичного центру, отримати значну підтримку в Центральній чи Східній Україні є набагато вищими. Тому є аргументи на користь того, щоб об'єднати в одну силу центристські партії і активно працювати на Сході та в Центрі України.

Після перемоги Ющенка на виборах президента порозумітися між собою у «Нашій Україні» буде набагато важче, прогнозує Куйбіда. Він також зазначив, що не бачить жодних підстав відмежовуватись від Блоку Юлії Тимошенко. За його словами тепер ситуацію в Україні

будуть вимірювати успіхами уряду. Отже, від роботи Тимошенко залежать стартові можливості і перебіг виборчої кампанії 2006 року.

Державницька сила

Лідер Української республіканської партії «Собор» Анатолій Матвієнко сказав, що УРП «Собор» не увійде до партії, яка створюється низкою учасників блоку «Наша Україна».

Він також висловив свою думку щодо партійного будівництва у середовищі «Нашої України»: «Я вважаю, що в рамках «Нашої України» має бути утворена партія ліберально-де-мократичного напрямку. Вона має об'єднати групу «Разом», «Солідарність», можливо, ПРП та «Молодіжну партію», їхнє завдання — йти на Схід України. Для нас дуже важливо сьогодні з державницькою силою йти на Схід».

За словами Матвієнка, «очевидно, національно-демократичне крило «Нашої України» мало б не йти в це об'єднання, оскільки на Сході вони пов'язуються з такою силою, яка там сьогодні поки не сприймається». Депутат вважає, що коаліція «Наша Україна» могла б на наступні вибори складатися з потужної об'єднаної партії ліберально-демократичного спрямування і національно-демократичного крила.

Матвієнко зауважив, що УРП «Собор» залишається у Блоці Юлії Тимошенко, і вона пропонує, «щоб ми й далі йшли в спільному проекті. Якщо інтереси держави будуть вимагати йти в такій конфігурації — ми будемо залишатися».

Глухий кут

Шеф-редактор журналу «Політична думка», політолог Володимир Полохало переконаний у непродуктивності спроб зігнати всіх прихильників Ющенка в одну партію: «це заведе в глухий кут, тому що тоді звільняються електоральні політичні ніші для тієї частини електорату, яка підтримувала Ющенка або підтримує уряд не стільки через персону Ющенка, не стільки через якогось члена уряду, скільки не погоджуючись зі старою авторитарною практикою».

Якби Ющенко набрав 70% на виборах президента, тоді б партія на зразок «Единой России» мала б шалений успіх. Віктору Ющенку було б достатньо тільки натякнути на те, що він підтримує цю політичну партію. Але такого не було. Тому слід іти на вибори декількома колонами, аби об'єднати їх вже у парламенті.

Але проблема українського політикуму в тому, що тут поки що йдеться про амбіції, незадоволення від отримання посад, йдеться про внутрішню конкуренцію всередині «Нашої України», бізнес-інтереси.

Визначальним чинником перемоги курсу буде діяльність уряду. Якщо вона буде успішна в соціально-економічній сфері, то не виключено, що на виборах зможе перемогти і єдина колона. Якщо діяльність уряду буде не дуже успішною, тоді більш продуктивно було б диверсифікувати політичні сили, які створюються на базі коаліції «Сила народу».

Сьогодні для Ющенка дуже важливо познімати проблемні питання, які викликають незадоволення його найбільших симпатиків.

Ющенку не потрібно ідентифікуватись з жодною з партій. Бо, якщо партія, з якою він буде тісно асоціюватись, одержить незаплановано невелику кількість голосів, це вдарить по адміністративним, кадровим і, можливо,політичним позиціям і ресурсам Ющенка

Треба навчитися реагувати на критику з боку суспільства. Сьогодні мас-медіа переповнені критикою непослідовності Віктора Ющенка в критеріях підбору кадрів. Гасло «Так! Ющенко» звучить вже не так голосно.

«Якщо будуть продовжуватися негативні моменти в діяльності Ющенка, то я не виключаю і політичного реваншу»/- попередив Полохало.

Політичний коктейль

Директор Інституту глобальних стратегій, політолог Вадим Карасьов вважає малоймовірною перспективу створення єдиної партії, оскільки існують два блокуючі чинники. Перший пов'язаний з відмінністю ідеологічних, політекономічних і гуманітарних поглядів на розвиток України, української політичної системи і української політичної нації. Серед сил, які підтримали Віктора Ющенка на президентських виборах, є і ліберали, і правоцентристи, і консерватори, і популісти, не говорячи вже про представників лівих сил (Мороз) і так званих «неідеологічних промисловців», які не мають власної ідеології, але скоріше орієнтуються на функціональне представництво у владі, тобто, представництво по виробничих і корпоративних інтересах, ніж на представництво значних ідеологічних і політичних течій.

І тому дуже важко на базі цього міксу збудувати якусь загальну партію. Другий момент — все-таки треба враховувати, що в Україні домінує схема прагнення до загальнонародного президентства. Ющенко, з одного боку, ніби партійний президент — його привела до влади певна велика політична коаліція. Але в той же час сама політична система, сама практика влади сприяє тому, щоб Ющенко не відчував свою партійну прив'язку, ідентифікацію, а виступав від імені всього народу, ставав загальнонародним президентом.

Ще один важливий момент: на загальнодемократичному полі дуже багато сильних політичних гравців. Не вистачає просто місць для того, щоб задовольнити кадрові апетити різних політичних партій. Ми бачимо, як складно Ющенко вибудовував кадрову композицію нової влади. У цьому кадровому фасаді є одні обличчя і немає інших осіб. Багато хто відчуває себе ущемленими. І саме це напередодні виборів 2006 року, а також система партійних списків при низькому прохідному бар'єрі до парламенту стимулює створення автономних політичних проектів, які орієнтуються скоріше не на мікс ідеологій, не на загальнонародний характер, а мають чіткіші ідеологічні і світоглядні платформи та орієнтуються на певний сегмент електорату, які задовольняють або можуть задовольнити амбіції сильних партійних гравців, керівників партій. Партійні лідери сподіваються, що вони після виборів-2006 візьмуть участь у розподілі посаду коаліційному уряді і структурах місцевої і центральної влади.

Для Ющенка важливо завойовувати ліво-центристський електоральний простір, наголосив експерт. З цієї точки зору частина крупних гравців, перш за все, з числа спонсорів передвиборної кампанії Віктора Ющенка і в 2002, і в 2004 роках, формують свою електоральну колону і йдуть скоріше у бік центру і лівого центру.

Права і центральна сторона політичного спектру дістається класичним і «старим» партійним гравцям: УРП «Собор», УНП, можливо, — НРУ. Проте хитрість схеми полягає в тому, що праві одержують гарантований елек-торат, оскільки фактично у них там конкуренції не буде ні з ким. У той же час група нових могутніх еліт, найбільш близьких до Ющенка, зіштовхується з іншими центристськими партійними проектами. Лівий фланг взагалі достатньо щільно забитий «частоколами» партій старих еліт, зокрема комуністами та ПСПУ.

За словами Карасьова, ліберально-центристське крило коаліції Ющенка заганяють на перенаселене конкурентне поле в центрі і лівому центрі. І тоді «партія Ющенка» може одержати менше голосів, ніж правоцентристське крило. Уявіть собі, якщо партія, яка ідентифікуватиметься з Ющенком, по-перше, буде локальна в електоральному сенсі, по-друге, одержить невелику кількість голосів. Це відразу автоматично знижуватиме рівень легітимності Ющенка в елітному середовищі. Буде внесений штучний конфлікт в його мандат: з одного боку, він переконливо виграв президентські вибори, проте по партійній ідентифікації він ймовірно одержить набагато менше голосів. Це зробить його більш уразливим для торгу з боку крупних партійних гравців, які вимагатимуть від нього розподілу портфелів по партійним міркуванням, а не з міркувань президентської політики.

Ющенку не потрібно ідентифікуватись з жодною з партій, зробив висновок політолог. Бо якщо партія, з якою він буде тісно асоціюватись, одержить незаплановано невелику кількість голосів, це вдарить по адміністративним, кадровим і, можливо, політичним позиціям і ресурсам Ющенка. Отже, йому слід бути «надпартійним лідером багатьох колон».

Артем Стельмашов

"Українська газета", 23 лютого 2005 року

Категория: Мої статті | Добавил: stelmashow (10-07-2006) | Автор: Стельмашов Артем
Просмотров: 590 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 0.0

Всего комментариев: 1
1 GarySM  
Огромный респект!

Имя *:
Email *:
Код *:
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz
Категории каталога
Мої статті [35]
Поиск по каталогу
Друзья сайта
Статистика