Чи будуть реалізовані в Україні численні ідеї та варіанти адміністративно-територіальної реформи? Наскільки є адекватною відповідальному завданню команда, якій доручено реалізовувати адмінреформу? Чи будуть створені серйозні продумані механізми реалізації реформи адміністративно-територіального устрою в українських умовах, але з врахуванням європейського досвіду? Чи добрі наміри відреформувати все, що рухається, як завжди, заведуть нас туди, де дуже спекотно і гаряче?
Кореспондент “Української газети” шукав відпові на ці запитання і дещо таки знайшов.

АДМІНІСТРАТИВНА КОПІЙКА

11 лютого у Вінниці віце-прем'єр-міністр України з адміністративно-територіальної реформи Роман Безсмертний заявив, що впродовж найближчого місяця система державної влади буде повністю змінена: "Нас очікує серйозна адміністративна реформа, яка торкнеться не тільки центральної влади, але й регіональної, аж до зміни територіальних кордонів регіонів". Він додав, що під час проведення змін у владних структурах буде істотно зменшена кількість їх працівників: "Ми збережемо заробітний фонд, але не неймовірно “роздуті” штати. Вони будуть обов'язково скорочуватися".
Безсмертний також сказав, що уряд ліквідує всі державні комітети: "Незабаром такої назви як державний комітет не буде".
Він також зауважив, що регіональній еліті необхідно готуватись до великих змін в державі та подолати головний бар'єр - тоталітарне минуле.
Віце-прем'єр зазначив, що на сьогодні головним завданням щодо впровадження адміністративної реформи має стати те, щоб "адміністративна копійка надходила до кожного споживача".
Того ж дня у Чернівцях Безсмертний заявив, що вважає "великим щастям" працювати в одному уряді з прем'єр-міністром України Юлією Тимошенко і мати можливість "дискутувати і сваритись".
Безсмертний також висловив переконання, що "чим менше влада має влади, тим краще для людей", і "чим більше влада намагається втрутитись в регулювання суспільних процесів, менше люди беруть на себе відповідальності… Свобода – це, насамперед, відповідальність. Тому важливим є принцип свободи і мінімізації повноважень влади – хай це територіальні громади, місцеве самоврядування, колегіальні органи різних рад – але поменше всяких там державних механізмів, які стосуються життя людини".

РУХАТИСЬ ШВИДКО

Народний депутат України, голова Комітету Верховоної Ради України з питань державного будівництва і місцевого самоврядування Анатолій Матвієнко сказав, що одним із завдань адмінреформи є перехід від галузевого до функціонального принципу управління.
Він наголосив на необхідності проведення адміністативно-територіальної реформи та зауважив, що необхідно провести аналіз завдань, які сьогодні стоять перед кожним інститутом виконавчої влади, та функцій, які він на себе бере і які функції реально виконує. “Потім спробувати на площині це все розкласти. Бо є дуже багато міністерств і відомств, які мають функції, але їх не виконують. Функції деяких міністерств і відомств дублюються, є такі, що перегукуються. Тому безперечно все це потрібно привести до відсутності такого дублювання і до ефективного механізму взаємодії. Виконанню таких завдань має передувати серйозна робота. Те, що робиться зараз - мені видається –відбувається схематичне об’єднання, удосконалюється в якийсь спосіб система, але без відповіді на запитання, в ім’я чого”, - сказав депутат.
На запитання щодо ліквідації державних комітетів, Матвієнко відповів, що “це рішення, можливо, і правильне, але я не маю відповіді на запитання, чим воно обумовлено. Воно сьогодні інтуїтивно відбувається. Я не маю відповіді на запитання, чому той чи інший комітет доцільно підпорядкувати тому чи іншому міністерству. Просто мало влади? Тоді цей принцип не є ефективним, бо влади ніколи не буває мало. Немає балансу прав і відповідальності? Я думаю, що це питання ніхто не досліджував. Просто сьогодні відбувається, можливо, економія якихось бюджетних коштів, але, мені здається, що в нас будь-яке скорочення завжди закінчувалося тільки розширенням. Я не бачу серйозного науково обгрунтованого підходу. Принаймні, Комітет Верховної Ради, який я очолюю, має цілий ряд напрацювань, але поки що, я так розумію, що ними ніхто ніхто не цікавиться”.
Відповідаючи на запитання, чи збирається він долучатися до процесу адміністративно-територіальної реформи як законотворець, депутат зауважив, що планує зустрітися з Безсмертним найближчим часом і буде вести про це розмову. На думку Матвієнка, найперше треба прийняти закон про уряд або про виконавчі органи влади взагалі. “Сьогодні цей закон відсутній, а ми реструктуризуємо в якийсь спосіб вертикаль виконавчої влади. Сьогодні треба визначитися, що є місцеве самоврядування і як його зробити ефективним, яку частину державних повноважень делегувати цим органам, яким буде механізм взаємодії органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування. Все це має бути дуже серйозно в комплексі відпрацовано і ці дві реформи - адміністративна і реформа місцевого самоврядування, мають іти паралельно. Тоді ми будемо мати ефективну владу. Зрештою, це саме те, чого сьогодні, на жаль, немає, і що є найбільшим дефіцитом в Україні і що пояснює нашу слабкість і низький рівень життя і безпеки життя”.
На запитання, на якій саме посаді він міг би реалізувати реформу місцевого самоврядування, Матвієнко відповів, що на посаді голови Комітету ВР з питань державного будівництва і місцевого самоврядування буде працювати активно і висловив сподівання, що буде створено Міжвідомчу комісію, в яку мають увійти всі інститути і Державного секретаріату, і Кабінету міністрів, і Верховної Ради. “Ми маємо проводити достатньо широке обговорення, але маємо рухатись швидко, оскільки незабаром вже 2006 рік, в який ми маємо увійти з серйозним і повним баченням як збалансувати владу у трьох суб’єктах її організації: народ, державні органи влади і місцеве самоврядування ”, - наголосив депутат.
Щодо ймовірності виборності губернаторів, Матвієнко зауважив: “Це абсурд. Я завжди ставився до цього як до абсурдної ідеї. Ми повинні мати виборність голів виконавчих органів місцевого самоврядування. Голови місцевих адміністрацій мають залишитися лише на рівні області. Вони мають призначатися. І якщо вони будуть призначатися Президентом, то це в недалекій перспективі мають бути префекти. Вони мають виконувати лише дві функції: контрольну і наглядову, бо це і є функції Президента: контролювати дотримання Конституції і наглядати за дотриманням законності”.

БУДЕ ТЕСТ

Шеф-редактор журналу “Політична думка”, політолог Володимир Полохало сказав, що на сьогодні ще немає достатніх підстав стверджувати або позитивно, або зі скепсисом щодо реалізації адміністративної реформи в тому форматі і при тих максималістських цілях, які були сформульовані Президентом України Віктором Ющенком і прем’єр-міністром Юлією Тимошенко. Ще пройшло обмаль часу для аргументованих оцінок та прогнозів. Але є ряд симптомів, які в аналітиків не можуть не викликати певних запитань і певних сумнівів.
Зокрема, весь попередній невдалий та негативний досвід реалізації адмінреформи, хоч були й цікаві інноваційні ідеї, які висувалися як політиками, так і експертним товариством протягом всього попереднього періоду. Виникає запитання: чи буде цей негативний досвід екстрапольований на нову владу, в якій чимало старих облич, що так чи інакше абсорбували певною мірою цей досвід. Отже,є негативний досвід, негативна практика всіх попередніх декларацій щодо здійснення адміністративної реформи. Це справді буде тест насамперед для тих осіб в уряді, яким безпосередньо доручене здійснення реформи.
Адміністративна реформа не може здійснюватися лише згори. Звідти може бути поштовх, може бути сформульовано урядове завдання, завдання нової влади. Але йдеться про десятки і сотні тисяч українських бюрократів, про те, наскільки вони сьогодні налаштовані на те, щоб реалізовувати цю реформу.
Для підтримки змін знизу потрібна серйозна роз’яснювальна та пропагандистська робота з залучення широкого загалу, загалу експертів, загалу зацікавленої частини громадянського суспільства. Поки що йдеться лише про наміри, певні рішення, декларації, але ще немає натяків на те, що суспільство включилося в цей процес, що його включають в цей процес, що включають експертів. Інакше кажучи, поки адмінреформа не набула характеру широкого громадського і політичного дискурсу. Це є поганий симптом, оскільки будь-яка реформа без підтримки знизу не може мати успіху і зведеться до перерозподілу позицій тих чи інших найвищих посадовців у державі.
Є ще негативні симптоми. Вже сьогодні ми спостерігаємо симбіоз нової влади і представників старої влади як в Державному секретаріаті та Кабінеті міністрів, так і на рівні губернаторського корпусу. Важко повірити, що представники старої влади, які сьогодні є інкорпоровані новою владою, раптом стануть реформаторами на демократичних принципах і засадах. Скоріше, це буде саботаж здійснення реформи.
Один із тих, кому доручено здійснювати адмінреформу, той хто координує цю діяльність – Роман Безсмертний. Тут у експертів є ряд сумнівів, оскільки протягом останніх років він діяв скоріше не публічно, а був схильний до кабінетного або камерного типу своєї діяльності. Безсмертний більше думав про узгодження та компроміси, а адмінреформа безперечно буде викликати страшенний спротив. І спокуса звичного компромісу і пошуку шляхів примирення старого і нового може звести нанівець зусилля перших осіб держави. Питання про те, чи готовий на сьогодні Роман Безсмертний досягти успіху в надзвичайно тяжкій справі, яка завжди завершувалася в Україні фіаско, ще відкрите.
За словами політолога, є ще питання, моменти, нюанси, які можуть викликати скепсис і сумніви. Все буде значною мірою залежати від політичної волі президента і прем’єр-міністра. Ця політична воля є, але дуже часто в історії найкращі ніби починання, ідеї часто ставали паліативом і зводилися нанівець неефективним виконанням як з професійної, інтелектуальної, так і з політичної точки зору.
Полохало наголосив, що не можна говорити про адмінреформу лише у контексті скорочення центральних органів влади. Не можна її зводити лише до формування продуктивної моделі управління державних органів влади. Реформа насамперед передбачає нову якість урядування, нову якість політичної культури і велику армію бажаючих її здійснювати. Поки що такої армії бажаючих в Україні немає.
Відповідаючи на запитання щодо заяв про скорочення роздутих штатів місцевих адміністрацій, Полохало зазначив, що арифметичні дії в адмінреформі – скорочення чи розширення – не є суттєвим. Це ніколи не є ознакою реального реформування за європейськими зразками. Зрештою, йдеться про більш глибокі принципи та норми, які мають усвідомлюватися як елементи нового мислення та нової культури урядування, що є елементом політичної культури.
Свого часу експерти висловили чимало різних продуктивних ідей і застережень щодо проведення адміністративно-територіальної реформи, які сьогодні мають бути врахованими. Наскільки буде Безсмертний і його оточення радитися з експертами, інтелектуалами, громадами, чи буде він взагалі радитися, чи буде вважати себе істиною в останній інстанції - це теж є тестом. Тестом на демократичність. І найкращі наміри далеко не завжди знаходять реальне підтвердження в суспільно-політичному житті.
Експерт зауважив, що адмінреформа – це справа не одного дня і не одного місяця.Але названі вище перші симптоми не дають підстав до оптимізму, насамперед, тому що відбуваються дивні метаморфози з новою владою, яка через інкорпорацію старих представників здобуває риси влади старої. Зокрема, йдеться про стан формування Державного секретаріату, про деякі меседжі, які торкаються окремих призначень, закритість від суспільства тих, хто реалізує адміністративну реформу. Суспільство спостерігає, але не має достатньої інформації, щоб хоча б зробити якісь висновки. Настав час радитись з народом. Поки що ніхто з ним не радиться.

При підготовці статті були використані матеріали інформаційного агентства УНІАН.