12 лютого новий Кабінет міністрів скасував два рішення колишнього уряду - постанову і розпорядження - щодо приватизації "Криворіжсталі". Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко також сказала, що протягом найближчих тижнів з’являться рішення, які повертають "Криворіжсталь" в державну власність.
Того ж дня Кабмін створив робочу групу з вивчення приватизаційних процесів. Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко зазначила, що цій групі доручено через декілька тижнів запропонувати уряду системний план наведення порядку з державною власністю, який називається "Власність народу".
Чи не призведе скасування рішення про приватизацію “Криворіжсталі” та ймовірна реприватизація ще декількох підприємств до зменшення інвестиційної привабливості держави? Наскільки велика ймовірність проведення в Україні повальної реприватизації? Відповіді на ці запитання кореспондент “Української газети” шукав у провідних вітчизняних експертів.

УРЯД НАЛАШТОВАНИЙ РІШУЧЕ

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень „Пента” Володимир Фесенко вважає, що інвестиційний вигляд України після скасування рішення про приватизацію “Криворіжсталі” буде залежати не тільки від рішення Кабінету міністрів, але і від того, яким чином буде вирішена ситуація з цим підприємством. По-перше, як будуть компенсовані ті інвестиції, які були внесені за “Криворіжсталь” Рінатом Ахметовим і Віктором Пінчуком. По-друге, інвестиційна привабливість України залежить від того, як буде проведено тендер щодо приватизації підприємства, якщо він буде оголошений. Саме з цієї ситуації виходитимуть потенційні інвестори.
Він відзначив, що одного такого рішення не достатньо для остаточних висновків щодо інвестиційного вигляду держави. Якщо будуть ухвалені аналогічні рішення по інших підприємствах, знову постане важливе питання, як будуть компенсовані витрати, які понесли інвестори. Важливо також, як в подальшому вирішуватиметься питання проведення приватизації.
На запитання, чи можлива повальна реприватизація в Україні, експерт відповів негативно: “Не думаю, що буде якась повальна реприватизація. По скандальних або сумнівних приватизаційних операціях, які відбулися протягом останніх років, можливі перегляди рішень.
Взагалі, ситуація по “Криворіжсталі”, заяви Ющенка, Тімошенко і деяких інших впливових урядовців показують, що уряд в питаннях приватизації налаштований набагато рішучіше, ніж очікувалося раніше.

БІЛЬШОВИЦЬКІ МЕТОДИ?

Директор Інституту національних стратегій Кость Бондаренко однозначно проти можливої “повальної реприватизації”.
Щодо скасування новим українським урядом рішення колишнього уряду про приватизацію "Криворіжсталі" він сказав, що “більшовицькі методи” нової влади, в тому числі, у галузі реприватизації, можуть послабити інвестиційну привабливість України, особливо враховуючи ту вагу і зв’яки, які мають і Ахметов, і Пінчук, і цілий ряд інших українських політиків, бізнесменів, тих людей, яких у нас вважали олігархами”.
На думку експерта, новій владі не варто було б так різко братися за всі ці питання, натомість треба було, у першу чергу, пошукати консенсусу, знайти вихід з ситуації у нормальній правовій площині, домовитися, а потім робити вже якісь різкі кроки. Якщо б домовитися не вдалося. А так, уряд чи Президент намагаються одразу ж створити коло не просто опонентів, а ворогів щодо себе. Таким чином, вони можуть мати дуже непередбачуване майбутнє, завершив розмірковування Бондаренко.

НЕ ВИЙТИ ЗА МЕЖІ

Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважає, що вся проблема націоналізації, доприватизації і реприватизації має короткочасний інерційний для постреволюційної ситуації характер і скоріше спрямована на виконання соціальних зобов'язань нової влади перед виборцями і на підрив економічних і політичних позицій великого бізнесу, ніж носить характер інвестиційної репутації України.
Якщо процеси реприватизації будуть проведені чітко, швидко, юридично прозоро і бездоганно, а також не вийдуть за межі декількох великих стратегічних об'єктів, то інвестиційна репутація України не постраждає і, більше того, враховуючи запас довіри новій владі як усередині країни, так і за кордоном, перш за все, перед європейським бізнесом, інвестиційна привабливість України підвищуватиметься і бізнес-привабливість країни і ринку матиме висхідну траєкторію.
Головне новій владі не захоплюватися, не вписувати процеси реприватизації в постреволюційний контекст, а, вивівши цю проблему за межі постреволюційних емоцій, спрямувати її в русло економічної прагматики, ринкової привабливості і правової прозорості.
Відповідаючи на питання з приводу можливості повальної реприватизації в Україні, він зауважив, що “відбулася ж революція не соціалістична, а все-таки буржуазно-демократична. У даному визначенні я б виділив слово «демократична», пов'язане з тим, що треба демократизувати бізнес в Україні і, цим зробити український ринок більш конкурентним і прозорим на користь масової підприємницької верстви населення”.
Поки проблеми реприватизації торкаються декількох великих стратегічних підприємств, значних активів, які свого часу були недостатньо прозоро і недостатньо бездоганно з правової точки зору продані “великим політичним капіталістам” епохи Кучми. Ця проблема більше торкається політико-економічних груп, які складали базу попереднього політичного режиму і формували попередню вугільно-сталеву політико-економічну систему, і які, висунувши свого кандидата на посаду Президента України, зазнали поразки.
До влади прийшли політики і бізнесмени, в яких інші економічні і ринкові пріоритети. Вони орієнтуються на розвиток масової підприємницької верстви і водночас на реалізацію соціальних зобов'язань перед своїми виборцями – громадянами України. І з цієї точки зору реприватизація цілком вписується в рамки корекції політико-економічного курсу і в рамки ревізії бізнес-моделей ринку, взаємостосунків економіки і політики, які має намір провести нова влада і уряд Ющенка-Тимошенко.

ДОВІДКА

Переможцем конкурсу з продажу меткомбінату був визнаний “Інвестиційно-металургійний союз”, створений українськими бізнесменами Віктором Пінчуком (власник групи "Інтерпайп") і Рінатом Ахметовим (президент ЗАТ "СКМ"), який 14 червня 2004 року придбав контрольний держпакет ВАТ "Криворіжсталь". Переможець заплатив за 93,02-процентний держпакет 4 млрд. 260 млн. грн. при стартовій ціні 3,8 млрд. грн.
Під час проведення конкурсу і після оголошення його результатів експерти і депутати заявляли про те, що його умови були дискримінаційними і прописаними під конкретного покупця. Внаслідок цього підприємство було продане на неконкурентних умовах, і бюджет втратив істотну суму надходжень. Так, не допущене до конкурсу "Іспат вугілля" (представляє інтереси LNM Group і корпорації US Steel) заявляло, що має намір заплатити за пакет 7,95 млрд. гривень (1,501 млрд. дол.), а російське ВАТ "Северсталь" (представляє інтереси консорціуму "Северсталь", Arcelor і Severstal North America) – 1 млрд. 200 млн. доларів.
Президент України Віктор Ющенко неодноразово заявляв, що держава має намір переглянути результати приватизації цього меткомбінату. Так, 10 лютого в Донецьку Ющенко заявив, що внаслідок приватизації "Криворіжсталі" держава втратила 15 мільярдів гривень.
Ющенко також торкнувся питань приватизації ряду інших стратегічно важливих об'єктів. Щодо продажу Дніпровського меткомбінату, Ющенко сказав, що в цьому випадку держава втратила 300 млн. гривень. "Але і це потрібно помножити в 4-5 разів, і ви матимете реальну ціну. Ось таких об'єктів, приблизно, 150-200, що відносяться до стратегічних об'єктів великої приватизації", - сказав Президент. Він також додав, що "від приватизації "Укррудпрому", говорять, що держава втратила півтора мільярди. Це така приватизація".

При підготовці статті були використані матеріали інформаційного агентства УНІАН.