Чи Відбувається в Україні „полювання на відьом", чи процеси, неминуче пов´язані зі зміною правлячої політичної еліти? Про це проект ProEuropa поговорив з головою правління Центру прикладних політичних досліджень „Пента", політологом Володимиром ФЕСЕНКОМ.

Полювання на відьом?

- Про що, на Вашу думку, свідчить той факт, що останніми днями викликалися до Генеральної прокуратури такі особистості як Леонід Кучма, Віктор Медведчук, Володимир Литвин, Леонід Деркач, Андрій Клюєв та інші? Які перспективи у цих допитів?
- Що стосується викликів в Генпрокуратуру Кучми і Деркача, то, швидше за все, вони пов´язані з фінальною стадією в розслідуванні “справи Гонгадзе" і з´ясуванням або пошуком потенційних замовників, або остаточним з´ясуванням питання щодо того, хто стояв за викраденням і вбивством Георгія Гонгадзе. Ну і, звичайно ж, ці допити пов´язані зі смертю генерала Кравченка. Я думаю, що тут у Генеральної прокуратури також є певні питання. Що стосується Медведчука, то це може бути пов´язане з тим, що Генпрокуратура нарешті приступила до активної фази розслідування справи про фальсифікації результатів виборів.
- І Клюєва, напевно, з цього питання турбували?

- Вірогідно, так. Тут цілий ряд персоналій називався і на фініші виборчої кампанії, і під час засідань Верховного суду, і коли оприлюднювалися записи розмов фігурантів, причетних до корекції даних на сервері ЦВК. Тут якраз називалося досить багато фігурантів. Але поки ця справа чомусь зависла, ніяких дій не робилося. Тому, можливо, виклик Медведчука це один з перших кроків на цьому шляху.
До речі, ще одна версія в зв´язку з викликами в Генпрокуратуру. Це може інтерпретуватися, як однією, так і іншою стороною, як посилення тиску на представників старої влади, як певна політична кампанія. Просто одна сторона буде називати це “полюванням на відьом", а інша - відновленням політичної справедливості.

- На Вашу думку, підопічні генпрокурора Піскуна, який працював в тісній зв´язці з представниками старої влади, зможуть ефективно допитувати цих людей?

- Що стосується об´єктивності Піскуна в розслідуванні тих справ, які пов´язані з представниками старої влади, то забезпечити тут повну об´єктивність буде дуже непросто. І не тільки Піскуну, але і багатьом іншим. Серед причин, по-перше, високий рівень політичної ангажованості цих людей, і, відповідно, знайти об´єктивний критерій тут буде непросто. По-друге, як в колишні часи, так і зараз, зберігся високий рівень взаємної недовіри. Тому в опозиційному таборі стала так популярною версія про змову між Ющенком і Кучмою. Я думаю, що це наслідок високого рівня недовіри, що зберігся навіть серед політичних союзників. Що стосується ролі самого Піскуна, то я переконаний в тому, що Піскун буде ревним виконавцем політичної волі Президента. І тут виникає певний виклик з точки зору об´єктивності. Тому що прокурор і прокуратура повинні служити закону і з´ясовувати істину. А якщо в тій або іншій формі було політичне замовлення, то це, на жаль, може зашкодити об´єктивності. Я зараз не коментую версію про змову, була вона чи ні, але Піскун як в ті часи, так і зараз насамперед виступає виконавцем політичної волі, а не служителем закону.

- Тобто, якби президентом став Янукович, то Піскун так само став би ревним виконавцем його політичної волі?

- Я не думаю, що Піскун просто став би... Між Піскуном і Ющенком ще в перший період його перебування у влади склалися досить довірливі відносини і певний досить високий рівень взаємної довіри один до одного. І деяка, можливо навіть, особиста симпатія. Я не впевнений, що якби президентом став Янукович, то Піскун став би Генпрокурором. Це малоймовірно. Я боюся, щоб Піскун не став Вишинським при Ющенку. (Вишинський Андрій Януарьєвич в 1935 був призначений прокурором СРСР, виступав як державний обвинувач в фальсифікованих НКВД політичних процесах 1936-38 - ред.) Це найголовніша небезпека. Треба шукати істину і служити закону, а не Президенту. Піскун вже вийняв шашку з піхви і вперед, виконувати все в тих межах, в яких йому скажуть і в тому напрямку, який йому вкажуть.

„Шпильки для Путіна”

- Візити Березовського і Путіна в Україну можуть відбутися майже одночасно. Як, на Вашу думку, можна оцінювати цю ситуацію?

- З точки зору етики, об´єктивних політичних інтересів і Ющенка, і більшої частини нової української влади вигідно розвести ці дві події. Тому що сам галас навколо можливого візиту Березовського в Україну носить виключно провокаційний характер. Тут він “вставляє шпильки" Путіну, показуючи, що може використати Україну як певний плацдарм для наступу на Росію, для провокування кризових процесів в Росії, які і так вже об´єктивно назрівають, а Березовський може виступити в ролі певного суб´єктивного чинника. Він також може зіпсувати сам візит Путіна. А в цьому вже якраз не зацікавлена українська влада. Їй треба зберегти нормальні, толерантні, рівні відносини з Росією. Я не думаю, що ці відносини вдасться вивести на принципово новий, якісно кращий рівень, ніж було раніше. Але рівность і толерантність повинні бути збережені. І тут, звичайно ж, візит Березовського “зіпсує всю малину". Тому візит Березовського, швидше усього, відбудеться після візиту Путіна і буде суто приватним.

..Оскільки, дійсно, не так просто знайти формальні причини відмовити йому у видачі візи, і це також буде некоректно. Тому можна просто затягнути видачу візи і видати її вже після візиту Путіна. Припустимо, на наступному тижні. По-друге, можна на неформальному рівні спробувати переконати Бориса Абрамовича дещо відкласти свій візит, щоб не створювати зайвих проблем для нової влади.

Тєрьохін грає на біржі?

- Недавно міністр економіки України Сергій Тєрьохін спрогнозував середньорічний курс гривні по відношенню до долара на рівні 5,0-5,1 пункту і закликав тих, у кого є “зайві запаси доларів" міняти їх на українську валюту". На Вашу думку, чи не є це спекулятивними заявами, щоб народ масово позбувався доларів?

- Ця тема дуже хвороблива для багатьох громадян України. Не беруся оцінювати точно, але, думаю, що дуже значна частина українських громадян отримує частково зарплату у вільнокорвертованій валюті „налом”. Тому курс долара до гривні, звичайно, істотний чинник. Елемент спекулятивності в цих заявах є. Безумовно. Але проблема в тому, що такого роду спекулятивні заяви, які виходять до того ж від високопосадовця, члена уряду, самі по собі впливають на ситуацію на ринку. І в короткостроковій перспективі вони можуть вплинути, і вже, напевно, впливають на курс обміну валют, сприяючи деякому зниженню курсу долара по відношенню до гривні. А в довгостроковій перспективі, звичайно ж, оцінювати ситуацію складніше. На неї впливає дуже багато чинників. Один об´єктивний чинник - загальне падіння долара по відношенню, зокрема, до євро. Це також буде стимулювати подібні процеси і в Україні в тому числі. Я думаю, що заява Тєрьохіна була свідомою. Він використовує свій статус як політичний інструмент для підтримки курсу національної валюти.

- З чим, на Вашу думку, можуть бути пов´язані подібні заяви? У чому зацікавленість Тєрьохіна?

Як член уряду він зацікавлений демонструвати стабільність національної валюти, успіхи своєї політики. А зміцнення національної валюти це також можна вважати одним з успіхів нового уряду. Це корпоративний інтерес. А взагалі, хто його знає як свідчить досвід багатьох країн, наприклад, Росії, іноді державні чиновники використовували свій статус і такого роду заяви для того, щоб пограти на ринку. У нас поки цей ринок не дуже розвинений. Але теоретично і таке можливо.

У принципі, ніхто не може заборонити Тєрьохіну, тим більше, це в його компетенції, давати певні прогнози, установки, оцінки відносно розвитку національної валюти. Хоча, я думаю, що тут повинна бути певна узгодженість з діями Національного банку.
Розмовляв Артем Стельмашов