Пятница, 15-11-2019, 18:53
 
Начало Каталог статей Регистрация Вход
Вы вошли как "Гость" · RSS
Меню сайта
Форма входа
Наш опрос
Оцініть мій сайт

Результаты · Архив опросов

Всего ответов: 76
Каталог статей
» Статьи » Мої статті

НАЦІОНАЛЬНА ОБОРОНА
Артем Стельмашов
Українська газета, березень 2005 р.

3-4 березня міністр оборони України Анатолій Гриценко відвідав з візитом Варшаву. У Польщі він зустрівся з прем’єр-міністром країни Мареком Бєлкою, міністром національної оборони Єжи Шмайдзінським, головою Бюро національної безпеки Єжи Баром та представниками Комітету сейму Республіки Польща з питань національної оборони. Міністр також взяв участь у переговорах міністрів оборони країн Вишеградської четвірки: Польщі, Угорщини, Чехії та Словаччини.
Під час зустрічей сторони, в основному, обговорювали виведення українського миротворчого контингенту з Іраку та питання обороноздатності країн.
Графік Гриценка у Польщі був досить жорстким, тому журналістам вдалося без обмежень поспілкуватися з міністром лише в літаку по дорозі до Києва. Під час неформального спілкуванння Гриценко досить широко розкрив плани роботи військового відомства на найближчий час. Виявилося, що проблем у міністерстві вистачає. Але позитивних перспектив, в усякому разі, так здалося під час розмови, все-таки трохи більше.

ОЧІКУВАНИЙ ВИВІД

Гриценко розповів, що дата остаточного виведення українського миротворчого контингенту з Іраку, перш за все, залежатиме від ситуації в цій країні: “Це може бути жовтень, це може бути листопад, це може бути грудень. Ні у кого немає бажання зберігати там війська, якщо не буде в них потреби”. Чим швидше буде підготовлено сили безпеки Іраку, тим швидше вони візьмуть під контроль свою територію, і, відповідно, тим раніше Україна виведе своїх миротворців, наголосив міністр. “Політичне рішення прийнято – виведемо цього року”, - додав він.
За словами міністра, “конкретна дата остаточного виведення ще не визначена. Вона не може бути визначена Україною односторонньо. Це предмет консультацій з учасниками коаліції, перш за все, з польською стороною, з американською стороною. Це предмет переговорів з урядом Іраку, я думаю, після того, як він остаточно визначить свої контури і на центральному рівні, і на рівні провінції Васіт”.
Рішення про вивід українських миротворців з Іраку не було несподіванкою для партнерів України по міжнародній коаліції і було погоджено з ними, зазначив міністр. За його словами, “одностороннє рішення України було б абсолютно незрозуміле з військової точки зору. Якби українські миротворці, виконуючи завдання пліч-о-пліч протягом двох років, ризикуючи життям, взяли просто і пішли, це було б порушенням міждержавної та військової етики. Такого робити не можна. Тому плани мають бути погоджені. Ми не повинні ставити під загрозу ту важливу задачу, заради якої прийшли в Ірак”. Він наголосив, що поетапним виведенням миротворчого контингенту Україна не створить жодних проблем ні для польського військового контингенту, ні для міжнародної коаліції в цілому.
Гриценко нагадав, що на засіданні РНБО 1 березня було ухвалено рішення про виведення миротворчого контингенту з Іраку в 2005 році. Було визначено три етапи цього виведення: "перші два етапи зафіксовані і за часом, і за чисельністю: 15 березня буде виведено 150 військових, 15 травня виведуть ще 550 миротворців. Разом, загалом, до 15 травня ми скоротимо чисельність на 700 чоловік. Залишається тактична група – 900 чоловік. Вона вирішуватиме інші завдання, більше займатиметься підготовкою збройних сил і сил безпеки Іраку, готуватиме бригади, батальйони, роти, взводи для того, щоб вони самі виконували свої завдання".
Міністр наголосив на необхідності забезпечення безпеки виводу українського миротворчого контингенту. Польські та американські військові мають забезпечити вивід українських військових, прикрити його. Ці плани зараз погоджуються.

ЗАЛИШИТИСЬ В ІРАКУ

Після виведення українського миротворчого контингенту з Іраку там може залишитися український військовий персонал. Гриценко пояснив, що якщо у цьому буде необхідність і надійде відповідна пропозиція, то "ми готові її розглядати". За словами міністра, "є дві форми присутності в Іраку: миротворчий контингент і військовий персонал. Це термінологія ООН".
Миротворчий військовий персонал - це можуть бути офіцери і генерали, можуть бути цивільні інструктори, які виконуватимуть місію вже не з охорони і оборони, супроводу вантажів і боротьби з повстанськими угрупованнями і так далі, а налагоджуватимуть і військовий, і цивільний організми для того, щоб система державного управління в Іраку була максимально ефективною.
Гриценко наголосив, що вже зараз українські військові виконують в Іраку, у тому числі, і цивільні функції: "ми лікуємо людей, відновлюємо і оснащуємо школи, допомагаємо готувати прикордонників, місцеві сили безпеки, виконуємо під егідою командування роботи з організації відновних робіт із залученням суб'єктів економічної діяльності. Далі ці функції цілком можуть виконувати наші представники, наш персонал".
Рішення щодо присутності в Іраку українського військового персоналу може бути прийняте на рівні уряду і Президента. Для виконання невійськових функцій в Іраку не потрібний дозвіл парламенту, оскільки це не миротворчий підрозділ.
Гриценко вважає, що присутність українського військового персоналу в Іраку допоможе Україні вийти на ринок Іраку.
За словами міністра, "Україні вигідно і в середній, і в довгостроковій перспективі вийти на ринок Іраку". На іракському ринку "в радянські часи працювали наші представники, фахівці і компанії, постачали до Іраку продукцію, допомагали у видобутку нафти і газу. З усього радянського контингенту в Іраку 70% були вихідцями з України", розповів Гриценко. Він відзначив, що в Україні "є підприємства і організації, які будуть на конкурентній основі постачати до Іраку свої товари і послуги. Наша присутність там, зокрема, і у вигляді військового персоналу - це додатковий чинник розуміння, який дасть змогу вирішувати і ці питання".
Зараз ставлення до українського контингенту, до України загалом на рівні уряду Іраку переважно позитивне. "І не використовувати такі можливості було б безрозсудно", - зазначив Гриценко.
Він також сказав, що Україна зацікавлена в тому, щоб і військові, і цивільні фахівці - національна еліта Іраку - навчалася в українських вузах. "Це свого роду планетарні інвестиції", - вважає міністр. «Відносини, які складаються під час навчання у вузах, культурний обмін, взаємне збагачування культур – це добра основа для вирішення будь-яких питань. Тому ми у цьому зацікавлені. Ми готові навчати військових Іраку та Афганістану у наших навчальних центрах, вузах – від солдата до генерала. Ми можемо це робити вже зараз», - сказав він.

МІЖНАРОДНІ ІНІЦІАТИВИ

Гриценко розповів, що в рамках міжнародної коалції Україна буде готова «надати наземний коридор для транспортування вантажів невійськового характеру на територію Афганістану, якщо постане таке питання. Більше того, ми могли б самі постачати такі товари як питна вода, медикаменти, продовольство замість того, щоб країни НАТО везли це через всю Європу. Це для нас буде економічно вигідно”.
Міністр також пояснив свою позицію щодо ініціативи Литви створити тристоронній польсько-литовсько-український батальйон: “Щодо цього підрозділу питання залишається відкритим. Поки відбуваються попередні консультації. Питання до стадії вирішення ще не дійшло. Якщо литовська сторона офіційно внесе таку пропозицію, і польська сторона, і українська уважно її розглянуть. І, скоріш за все, буде запропоновано позитивно це вирішити. Це новий формат співробітництва. Ми зацікавлені у таких багатонаціональних форматах підготовки миротвочих підрозділів. В умовах, коли немає війни, слава Богу, немає війни, досвід, близький до бойового, а в деяких випадках і бойовий досвід, армія може отримати тільки в умовах миротворчих операцій. Це винятково цінний досвід. Треба зробити все, щоб люди, які пройшли гарячі зони мали умови залишатися у Збройних силах і передавати свій досвід”.
Гриценко зазначив, що під час зустрічі з міністором національної оборони Польщі Єжи Шмайдзінським була проведена “інвентаризація відносин” військових відомств обох держав з метою зняття бюрократизації цих відносин: "Ми зорієнтували наших військових на максимально тісні стосунки, на зняття непотрібних бюрократичних бар'єрів для того, щоб питання двосторонніх відносин вирішувалося максимально швидко і максимально ефективно". Крім того, польська сторона підтвердила свою готовність прийняти на короткотермінове стажування кілька десятків фахівців міністерства оборони: як військових, так і цивільних, за пріоритетними для України напрямками.

ЗМІНИТИ ПСИХОЛОГІЮ

Гриценко наголосив на необхідності змінити психологію командирів щодо солдатів і сержантів: “Не можна будувати відносини, наприклад, з солдатом-контрактником, у режимі жорсткого пресингу і “батьківської опіки” - вирішувати за нього, коли йому вставати, скільки хвилин провести на фіззарядці, коли вмиватися, коли лягати спати, що має бути, а що не має бути у нього в тумбочці, одна чи дві у нього подушки, забороняти йому повісити у місці відпочинку фотографію коханої, чи забороняти мати в кімнаті радіоприймач, магнітофон, телевізор чи мікрохвильову піч. Це повний абсурд. Це відштовхує людей від служби”.
Якщо людина бере на себе зобов’язання служити в армії і їй це цікаво, то армія має бути зацікавлена, щоб він довше служив. Відповідно, треба створити людині комфортні умови, в тому числі, забезпечити психологічний комфорт.
Солдати в Польщі можуть самостійно готувати собі будь-яку їжу коли захочуть, можуть слухати музику, грати в карти, можуть ходити на зарядку, а можуть не ходити, поінформував міністр. Але вони постійно здають екзамени, проходять медичні тести, тести на рівень фізичної підготовки.
“У людину треба вірити. Далі – вже його обов’язок відповідати певним нормам. Якщо він все виконує – які питання? Все інше – його приватне життя. І не треба туди лізти. А у нас поки будь-який сержант може прийти перевірити, чи відповідного кольору зубна щітка, чому капці солдата лежать горизонтально, а не перпендикулярно щодо його ліжка. Такі підходи треба викорінювати. І для цього не потрібні гроші”, - сказав Гриценко.
Він зазначив, що солдат-контрактник має підписувати контракт на виконання певних функцій. Отже, командиру радянського стилю буде важко примусити цього контрактника “будувати дачі офіцерам, підмітати вулицю, фарбувати сніг білою фарбою, а траву – зеленою. Він ці дурниці робити не буде. Треба будувати відносини в рамках правового поля, у рамках повноважень, які покладаються на людину. Треба буде поетапно міняти психологію військових колективів. Але деякі питання треба вирішувати відразу, зокрема, слід зняти моральний та психологічний пресинг з людини. Необхідно створити солдатам нормальну психологічну атмосферу. Слід сприймати солдата як дорослу людину, яку не потрібно вести за руку, перевіряти колір її шкарпеток та чи підстрижені у нього нігті. Повинні бути взаємна повага та довіра”, - зауважив міністр.
Солдат-контрактник у Польщі отримує приблизно 800 доларів. Середня зарплата по країні – приблизно 600 доларів. “Якщо ми будемо закладати на грошове утримання солдата в Україні нижче, ніж середня зарплата по країні, то ніхто в армію не піде, крім людей, які зовсім не можуть знайти роботу. Чи буде ця людина вмотивована на службу? Напевно, ні”, - вважає Гриценко.
За його словами, з 3% ВВП, які, згідно з законодавством, мають виділятися на потреби української оборони, ця сфера до теперішнього часу отримувала 1,33-1,35%, хоча потреба наразі становить 2,09%. За словами Гриценка, 2,09% ВВП - це той мінімум, який дасть змогу українській армії "літати і стріляти" та займатися самопідготовкою.
Міністр розповів, що поставив задачу переглянути плани поетапного процентного збільшення контрактників у Збройних силах. “У цьому році відбувся провал – контрактників стало менше – тисячі на чотири. Я здивований, що їх не стало менше тисяч на десять, бо умови, які їм зараз надаються, є абсолютно непривабливими. Можливо, ми відмовимося від поетапного збільшення кількості контрактників, можливо, заморозимо на певний час процес збільшення кількості контрактників для того, щоб створити нормальні житлові умови для них. В ідеалі, це одна кімната на одного чи двох солдат-контрактників. Як у найкращих вузах живуть студенти. І друге: має бути забезпечений рівень грошового утримання, який був би більш привабливим, ніж у середньому по країні”, - сказав Гриценко. Він також наголосив на необхідності проведення серйозної військово-патріотичної роботи серед молоді.
На запитання, як до цих нововведень поставилися генерали, виховані у радянській системі, і чи не переймається міністр небезпекою саботажу його нестандартних рішень, Гриценко зазначив: “Про деякі нововвення вони ще не знають. Те, що ми зараз обговорювали – це не якісь суперновації міністра Гриценка. Це здравий смисл і нормальна людська логіка. Я готовий це у режимі діалогу, у режимі зіткнень різних точок зору обговорюваати скільки треба у Міністерстві оборони і Генеральному штабі. Але якщо я не почую переконливих для себе аргументів і залишуся при своїй точці зору, а у цьому питанні я залишуся, то далі вже постане питання виконання рішення міністра, і виконання його з ініціативою і завзяттям. І ті люди, які мають іншу точку зору і не сприймають цього, мають відійти в бік”.
Міністр відповів негативно на запитання, чи можливі значні кадрові зміни в українському військовому відомстві через подібні дискусії: “Я думаю, що це буде прийнято. Хто буде обурюватися? Командир роти, старший лейтенант? Це не ті фігури, з якими я буду боротися. Якщо командир роти по-хамськи поводиться з солдатом, він буде звільнений. Це різні вагові категорії”.

ДО РЕЧІ

Уряд України запропонував парламенту розглянути два законопроекти, що стосуються реформування Збройних сил України.
Законопроекти "Про внесення змін до закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" та "Про чисельність Збройних Сил України на 2005 рік" розглянуті та погоджені на засіданні уряду 28 лютого.
Законопроект "Про внесення змін до закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" передбачає скорочення терміну військової строкової служби з 18 місяців до 12. А для юнаків, які мають вищу освіту, до 9 місяців. Якщо Верховна Рада підтримає цей законопроект, то дія закону буде поширена на юнаків, які призивалися до лав Збройних сил України восени минулого року. На думку міністра, цей законопроект зменшує підгрунтя для дідівщини.
У разі прийняття цього законопроекту він дозволить стати контрактниками тим солдатам і сержантам, хто прослужив не 12, а лише 6 місяців. Після впровадження закону буде збільшено вікову межу: контрактниками зможуть стати особи від 19 до 40 років. Контрактниками зможуть стати і громадяни призовного віку, які зовсім не служили в армії, але мають вищу освіту на рівні спеціаліста або магістра.
Щодо законопроекту "Про чисельність Збройних Сил України на 2005 рік", то в разі його прийняття загальна чисельність Збройних сил України становитиме 245 тисяч осіб, в тому числі 180 тисяч військовослужбовців, 65 тис. – цивільних.
На сьогодні в ЗСУ за штатом є 285 тис. чоловік, з яких 210 тис. військовослужбовці, а 75 тис. - цивільні. В цьому році планується скоротити з лав Збройних сил 40 тис. осіб: 30 тис. військових, 10 тис. цивільних. Серед військових буде скорочено близько 10 тис. офіцерів, 5 тис. прапорщиків, решта – військовослужбовці строкової служби.

Категория: Мої статті | Добавил: stelmashow (15-07-2006) | Автор: Стельмашов Артем
Просмотров: 538 | Рейтинг: 0.0

Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz
Категории каталога
Мої статті [35]
Поиск по каталогу
Друзья сайта
Статистика