Зараз в Україні складається досить дивна ситуація. Прихильники програвшого кандидата у президенти не стали масово переходити в опозицію і захищати ті ідеї, з якими вони виходили до народу. Натомість вони стали у велику чергу до нової влади за високими посадами. І що тут найцікавіше – вони їх отримують!
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин нещодавно заявив, що на сьогодні опозиції до нової влади як такої немає, за винятком комуністів.
Кореспондент “Української газети” разом з провідними експертами шукали опозицію та міркували, хто міг би її очолити та об’єднати у майбутньому.

РЕВАНШУ НЕ БУДЕ

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень „Пента” Володимир Фесенко на запитання, чи пов'язано те, що останнім часом стали набагато активніше піарити нового лідера партії "Держава" Геннадія Васильєва та лідера партії "Нова демократія" Євгена Кушнарьова з тим, що послабилася довіра донецьких представників бізнесу до Януковича і вони створюють собі запасні аеродроми, відповів позитивно. “Це дійсно так. У Донецьку розчарування в Януковичі є дуже сильним. Інша річ, що у керівництві Партії регіонів і серед найбільш впливових фігур на Донеччині немає ще єдиної точки зору як бути далі з самим Януковичем. Чи залишити його на публічній політичній арені, чи взагалі відмовитись від його підтримки. Я думаю, що він все-таки залишиться на політичній сцені, але такої довіри і віри в нього як це було ще декілька місяців тому, зараз вже немає. В тому числі, і на Донеччині”, - сказав політолог.
У новій опозиції зараз шукають нових лідерів, нові фігури, які змогли б репрезентувати російськомовні регіони України. Багато хто зі “старих” і відносно нових політиків самі хотіли б стати такими фігурами і намагаються розкручувати в цій ситуації себе особисто. Зараз фактично здійснюється неформальний тендер на нову російську партію і на нових лідерів російськомовних регіонів.
Сьогодні говорити про формат нової опозиції ще зарано, тому що ніякої нової опозиції зараз просто немає, вважає політолог. Є розмови, є критичні заяви, але є й відверте побоювання потенційних опозиціонерів іти в реальну опозицію. Тому що за ними є бізнес. Вони ще не знають, що це таке бути в опозиції і як працювати в опозиції.
Щодо команд Вітренко і Корчинського, то вони вже звикли до вуличних бійок і скандалів. Але зараз їх вважати серйозною опозицією не можна. Наталії Вітренко союз з Дмитром Корчинським на користь не піде. Експерт вважає, що Вітренко трохи виграла лише тоді, коли працювала на електоральному полі Януковича, намагалася його підтримувати та захищати.
На сьогодні фактично єдиною організованою і системною опозицією залишаються комуністи. Щодо всіх інших партій, включно з Партією регіонів, СДПУ(о) – побачимо восени, що від них залишиться, в якому вони будуть стані, чи вийдуть вони з психологічного і політичного ступору і якою буде підтримка цих політичних сил за декілька місяців до початку виборчої кампанії.
Нова опозиція з’явиться, але вона не буде єдиною, переконаний експерт. Цьому сприятиме логіка парламентської виборчої кампанії. Хоча будуть спроби створювати блоки, опозиційні новій владі. Але дійсно єдиної опозиції не буде. Буде ліва опозиція: КПУ, ПСПУ. Напевно буде лівоцентристська опозиція: можливо, в цій ролі будуть соціалісти. Спробують зіграти в лівоцентристську опозицію і деякі інші політичні сили. На цьому полі можуть зіграти СДПУ(о), “Трудова Україна” або якісь окремі групи, які від неї залишаться зараз.
“Я не виключаю, що може з’явитися права опозиція. Але часу між президентськими і парламентськими виборами не дуже багато. Якщо не буде великих провалів у діях нової влади, то все-таки важко буде конкурувати з нею. Тому я думаю, що у так званої нової опозиції не дуже багато шансів для реваншу”, - закінчив Фесенко.

ПЕРЕД ГРОЗОЮ

Політолог Віктор Небоженко зазначив, що в Україні поки фактично немає справжньої опозиції, але це тимчасове явище. На думку політолога, в Україні достатньо структуроване суспільство з розвиненим політичним спектром – від крайньоправих до крайньолівих. Отже, проблема відсутності опозиції полягає не в сьогоднішньому дні, а в помаранчевій революції і виборчій кампанії, яка не породила нових осіб.
Відповідно ті “старі” особи, які програли, намагаються вписатися в нову ситуацію і успіх в цій справі Василя Кременя (екс-міністр освіти, тепер – перший заступник державного секретаря) показує, що нічого страшного для них не відбувається. Потрібно просто вчасно заявити про себе в правильному напрямі.
Експерт зазначив, що бізнес у свою чергу битиметься за збереження своєї власності. Реальна опозиція з'явиться тільки тоді, коли дійсно розпочнуться значні зміни у сфері бізнесу. А в політичному плані те, що робить команда Ющенка-Тимошенко мало відрізняється від того, що проголошували і протилежні сили.
Комуністи залишаються в структурно-функціональній частині будь-якої опозиції. Але вони залишаються в опозиції не від хорошого життя, а тому що вони ніколи не можуть увійти до влади. Отже це у них “стареча” опозиція. Нові загони опозиції підійдуть десь восени.
За словами політолога, опозиція в Україні буде завжди. Нова влада почала дуже активно і це приведе до появи опору. Проблема тільки в тому, що справжня опозиція тримається на професіоналах, на сильних нових особистостях, а їх немає. Слабкість цієї виборчої кампанії в тому, що вона ні у тих сил, що програли, ні у тих, що перемогли не виявила нових облич, які могли б скласти опозицію. А ті, що програли просто намагаються зараз пристосуватися до ситуації. Опозиція їм не зовсім подобається. Практично всі, починаючи від Януковича і закінчуючи Медведчуком, не особливо заявляють себе як опозиціонери. А вичікувальна позиція – це не опозиція.
На запитання про те чи свідчить те, що Янукович останнім часом тримається в тіні про те, що бізнесмени, які вкладали в нього гроші перестали це робити і більше ставити на нього не будуть, експерт відповів, що до того, поки не з'явилася ідея реприватизаційних процесів, бізнес міг поставити хрест на Януковичі. Але якщо бізнесу потрібні будуть якісь політичні важелі опору, то Янукович знову одержить фінансування. Як тільки представники крупного бізнесу відчують на собі тиск нової влади, вони відразу почнуть шукати людей, які могли б захищати їхні інтереси. До літа ми можемо побачити або Януковича, що посилився, або інших осіб з СДПУ(о) і Партії регіонів, які отримають право на опозицію.

ПОЛІТИЧНА ТІНЬ

Шеф-редактор журналу "Політична думка" політолог Володимир Полохало вважає, що донецькі олігархи можуть домовитися і порекомендувати Віктору Януковичу піти в політичну тінь й висунути на передній план іншого політика. Проте політолог зауважив, що, на його думку, колишній прем'єр зараз має третій рейтинг після Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко. З точки зору політичних технологій рейтинг Януковича цілком можна зберегти до наступних виборів. На думку експерта, особистий рейтинг колишнього прем'єра зараз сягає 20-25%. Той факт, що сьогодні бізнесмени відійшли від Януковича не означає, що він не буде знову використаний ними як рейтинговий політик, спроможний боротися за місця в парламенті: "Це не остаточний відхід. Це пошук варіантів та сценаріїв для політичного реваншу тієї частини політичних еліт, яка не зацікавлена у європейських стандартах та демократичному поступі, інакше кажучи в антиолігархічній складовій діяльності влади. Це інстинкт самозбереження".
Янукович або його політтехнологи поки не визначили основну парадигму та продуктивні меседжі, які можуть забезпечувати сталість його рейтингу. Екс-прем’єр поки не вибудував своєї власної програми діяльності і на нього ще можуть впливати.
Ті люди, які створюють сьогодні політичні партії, в тому числі партію "Держава" цілком можуть також виступити коаліцією проти коаліції “Сила народу”. У разі ж, якщо представники протилежних політичних еліт домовляться між собою і антиолігархічна складова діяльності влади послабиться, тоді Янукович може виявитись взагалі непотрібним як символ.

СКРИНЯ ЯНУКОВИЧА

Директор Інституту глобальних стратегій політолог Вадим Карасьов вважає, що на виборах 2006 року не буде єдиного опозиційного блоку під керівництвом Віктора Януковича. У таборі нової опозиції ще не оговталися від шоку від приходу до влади колишньої опозиції. Тому зараз у цьому таборі "розбрід і хитання". Також там відбувається пошук нових конфігурацій. До 2006 року ці конфігурації не встигнуть кристалізуватися і одержати фінансову й ідейну платформу. "Там всі битимуться поодинці", - вважає експерт.
Він вважає, що довіра до Януковича зменшується: "тут є два моменти: все ж таки 44% голосів, одержаних Януковичем, це не всі його голоси. Адже багато з цих 44% виборців віддали голоси не стільки за Януковича, скільки проти Ющенка. Це не може бути постійною "електоральною скринею" Януковича, з якої він може постійно діставати недоторканний електоральний запас. Він тане досить швидко". Крім цього, зараз формується нове публічне обличчя в політиці. "Прийшло нове покоління. На фоні цієї молодіжної енергетики в політиці фігура Януковича виглядає дещо важкувато і здається застарілою", - сказав Карасьов.
Саме тому в Партії регіонів і в Донецькій фінансово-промисловій групі відбувається пошук нових лідерів і проектів. Тим паче, що парламентські вибори не вимагають створення якихось надпотужних коаліцій під одного лідера. До того ж ще й трипроцентний бар'єр стимулює до автономних політичних проектів, що дає можливість тим чи іншим великим гравцям донецької еліти, увійшовши до парламенту, отримати можливості для торгу з центристами і владою.
Кожен партійний гравець мріє, потрапивши до парламенту, мати "золоту акцію". Політолог навів приклад Олександра Мороза, який, підтримав Ющенка лише в другому турі, проте володіючи "золотою акцією" всередині нової владної коаліції, зумів виторгувати для партії значущі пости, але, з другого боку, залишив собі простір для критики і для відходу в опозицію.