Суббота, 27-04-2024, 02:42
 
Начало Каталог статей Регистрация Вход
Вы вошли как "Гость" · RSS
Меню сайта
Форма входа
Наш опрос
Оцініть мій сайт

Результаты · Архив опросов

Всего ответов: 82
Каталог статей
» Статьи » Мої статті

ЗМІНИТИ ПРІЗВИЩЕ
Артем Стельмашов
Українська газета, № 3 (335) 26 січня-1 лютого 2005 р.

Протягом останніх тижнів у народі стало популярним та модним обговорювати тему, чи зміниться з приходом “помаранчевої” еліти система влади в Україні. Чи може просто зміняться прізвища на табличках “високих кабінетів”, а корупція назавжди залишиться символом української влади? Чи є в нас шанс отримати по-справжньому нову владу? Чи так і будемо заспокоюавати себе тим, що бюрократ з найближчої офіційної установи, почепивши на себе помаранчеву стрічечку, раптом став ближчим та ріднішим?

Кореспондент “Української газети” вивчав точки зору на ці питання провідних українських експертів, позиції яких виявилися, м’яко кажучи, досить неоднорідними.

ОПТИМІСТИЧНА КАНТАТА

Директор програм Школи політичної аналітики при Національному університеті “Києво-Могилянська академія”, політолог Ростислав Павленко зауважив, що будь-яка влада консервативна по своїй суті і обережна щодо нових ініціатив. Тому відповідь на запитання, чи буде зміна еліти, чи буде зміна прізвищ, як це не банально звучить, дуже залежить від активності суспільства і його організованої частини – громадських організацій.
Він вважає, що нова влада буде зацікавлена у зміні еліти, бо це знизить ризики нерозуміння та прямого саботажу її прагнень. Для того щоб не було змінено людей на засадах фаворитизму або особистої відданості, а не ефектвності, потрібно, щоб процес зміни еліти відбувався максимально ефективно. Для цього потрібен тиск і реальні механізми участі громадських організацій через наглядові ради та дорадчі органи, через проведення спільних заходів між представниками влади і громадських організацій, а аткож суспільний контроль через механізми громадських слухань, звітування органів влади.
Павленко сказав, що “існує об’єктивний інтерес та спроможність суспільства до зміни еліти. Я б радше був у цьому питанні оптимістом, ніж песимістом”.
На запитання щодо тенденції того, що більша частина старої бюрократії потихеньку перефарбовується у помаранчевий колір, чіпляють на себе відповідні стрічки і має намір завдяки цьому зберегтися у владі, політолог відповів: “Звісно, є ризик. Будь-яка влада досить швидко ці питання вирішує - згадаємо, початок 90-х років...”.
“Представники нової влади вже говорять про те, що принаймні особливо одіозні особистості не сховаються. Думаю, що будуть відповідні спроби залишитися при владі. Дійсно, на місцевому рівні багато хто з чиновників залишиться працювати, але питання, чи працюватимуть вони надалі залежатиме від того, наскільки швидко суспільство зможе реагувати на це і ставити питання про звільнення тих, хто не зможе працювати адекватно в нових умовах”, - сказав експерт.

ПЕСИМІСТИЧНА ОРАТОРІЯ

ПолітологКость Бондаренко налаштований досить песимістично: на його думку, протягом першого року перебування Віктора Ющенка при владі значних змін в українських елітах не відбудеться. Він переконаний, що говорити про те, що зараз у політику прийдуть нові люди немає сенсу, оскільки навіть серед тих людей, які претендують на міністерські чи губернаторські посади, в основному фігурують особи, які вже перебували у владі, намагалися себе реалізувати там за Кучми, випали з обойми, а тепер знову гнамагаються повернутися. Це на 80% ті ж люди, які вже були у владі. Відчувається навіть певна криза кадрів.
Лише після виборів 2006 року після парламентських виборів можлива поступова ротація еліт, прихід у політику, виконавчу та законодавчу владу нових імен.
На запитання про те, скільки часу потрібно, аби повністю змінити принципу української влади, позбавитися від бюрократії, що надійшла нам у спадок ще від радянських часів та корупції на всіх рівнях влади, Бондаренко відповів: “Це дуже непростий процес, тому що навіть Віцктор Ющенко не може позбавитися того радянського духу. Він сам форомувався як управлінець за радянських часів і є носієм “радянської схеми” менеджменту. На думку політолога, серйозне оновлення очікує Україну не раніше як за п’ять років – Ющенко має бути тією необхідною перехідною ланкою у переході держави від старої радянської системи до нових систем господарювання, сформованих вже на українському грунті. Але для цього потрібні дві умови: щоби протягом перших п’яти років перебування у владі Ющенка утворилася сильна опозиція до нього та щоби парламентські вибори-2006 відбулися демократично, вільно та прозоро. Він також наголосив, що завжди після обрання того чи іншого президента відбувається певне розчарування, синдром завищених очікувань. “Наскільки Ющенко зможе розчарувати своїх виборців, настільки під питанням його друга каденція”, - завершив Бондаренко.

ЗАЛИШКОВІ ЕЛЕМЕНТИ

Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов наголосив на високих очікуваннях суспільства на зміни у державі. Проте він зазначив, що в тому чи іншому форматі “залишкові елементи” ще будуть впливати на прийняття політичних рішень. Експерт зауважив, що буде продовжуватися відокремлення бізнесу від політики, і це суттєво відіб’ється на принципах формування та реалізації влади в Україні.
Політолог зауважив, що на сьогодні основною задачею держави є поступове включення в європейский політичний та економічний простір і в подальшій перспективі – вступ України до Європейського Союзу. Для того, щоб імплементувати ці плани в реальну політику українській владі необхідно буде запровадити принципи, методи і норми відносин у владі та прийняття політичних рішень, сказав Карасьов.
З цієї точки зору нова українська “євромета”, тобто, включення держави в європейский простір буде вимагати від влади змін до економічного законодавства, але й імплементацію європейських форм і принципів влади та політичних відносин.
Структура влади і відносин у владі буде змінюватися в бік більш прозорих, політично визначених і відповідальних форм і механізмів. Зрозуміло, що цей процес проявиться не одразу, але він вже був запущений і самою ситуацією з виборами в Україні, і особливо “помаранчевою революцією”, впевнений експерт.
Фактично зараз на уламках старої адміністративно-олігархічної політико-економічної системи починають вибудовуватися нові форми і структури влади. Чи будуть зараз заповнювати ці форми влади старі або нові обличчя – це вже вторинна проблема, переконаний Карасьов. Він припустив, що, скоріш за все, до старих обличчь в новій владі буде поступово приєднуватися нове покоління державних менеджерів, управлінців та політиків.

БЮРОКРАТІЯ FOREVER

Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Литвиненко вважає, що “бюрократія не зміниться – зміняться політичні діячі. Це перше. По-друге, я сподіваюсь, що розпочнеться процес поліпшення якісного складу виконавчої влади і події листопада-грудня 2004 року дадуть суттєвий поштовх розвиткові нашої держави. Але перебільшувати швидкість цих процесів не слід. Позитив є, але зміни будуть повільні. Але будуть”.
На його думку, буде зміна керівництва політичних структур, а рядові чиновники – їх занадто багато, щоб їх змінювати. Переважна більшість цих чиновників, якщо їм будуть надані нормальні умови, будуть функіонувати більш ефективно. Справа полягає не стільки в зміні персоналій, хоча й вона потрібна, а в зміні системи, у реальному проведенні адміністративної реформи. Він вважає це сьогодні не дуже реальним, але зараз треба розробити концепцію і провести адмінреформу після 2006 року.

ПОМАРАНЧЕВА НОМЕНКЛАТУРА

Голова Центру дослідження політичних цінностей Олесь Доній сказав, що Віктор Ющенко зміг перемогти лише завдяки достатньо широкій коаліції, яка його підтримала. Вона досить “різношерстна” і крім “Нашої України”, Блоку Юлії Тимошенко та Соцпартії, які є кістяком, долучалися і частини “кучмівських” владних еліт: Партія промисловців і підприємців на чолі з Анатолієм Кінахом, Олександр Волков, Андрій Деркач та інші. Вони також внесли досить помітний внесок у перемогу Ющенка.
Навіть з такою великою коаліцією Ющенко зумів набрати всього 52%. На думку політолога, це свідчить про те, що його електоральна та соціальна база не готова до радикальних змін. Для того щоб провести радикальні зміни через парламент потрібно 226 голосів, а “Наша Україна”, БЮТ та СПУ мають лише 140. Отже, ледь не половина колишньої “кучмівської” більшості опиниться в таборі переможців. Відповідно з усіма доведеться ділитися посадами. Водночас це означатиме, що доведеться пом’якшувати принципи радикальних змін.
Наврядчи ця влада зможе провести люстрацію осіб, які були причетні до зловживань владою за президента Кучми, а зараз присутні у таборі переможця, зазначив експерт.
На рівні регіонів стара номенклатура величезними групами надягає помаранчеве і перебігає до Ющенка. Це нагадує Донію те як у 1991 році номенклатура міняла червоні прапорці на жовто-блакитні. Значною мірою на місцях залишиться стара номенклатура. Все це згодом може призвести до певного розчаруваня.
На думку політолога, конче необхідно саме зараз провести перевибори хоча б органів місцевого самоврядування. Доній зазначив, що дострокові парламентські вибори наврядчи можливі, бо Верховна Рада не прийме рішення про зменшення власного терміну. Тим більше Ющенко ще коли був кандидатом у президенти заявляв, що дострокових виборів Ради не буде. Очевидно, що це був компроміс з деякими частинами провладної еліти.
Він наголосив, що за рік стара номенклатура зможе оговтатись і опанувати ситуацію і Україна повторить помилку початку 90-х років, коли після здобуття незалежності не вдалося поміняти еліти. Політолог зауважив, що за рік стара номенклатура реформує свої структури та опиниться у партіях переможців і ми побачимо у владі тих самих людей. А це може дискредитувати самі ідеї нової демократії, принесені “помаранчевою революцією”.
Експерт наголосив на необхідності провести м’яку люстрацію за польським зразком. Тобто, людина, яка балотується в депутати має оприлюднити факти своєї співпраці зі спецслужбами, якщо вони були, а якщо особа цього не робить, а такі факти спливають, то вона позбавляється депутатських повноважеь. За словами Донія, неможливо піддати люстрації тих, хто брав участь у “режимі Кучми”, бо раніше частина опозиції належала до цієї влади. Політолог зауважив, що варто було б піддати люстраційним процедурам тих представників влади, хто співпрацював зі спецслужбами.
За його словами, все вищезазначене могло б провести до певного очищення влади та суспільства.
Чи вдасться новій владі провести такі реформи та привести нові кадри, ми побачимо найближчим часом.

Категория: Мої статті | Добавил: stelmashow (15-07-2006) | Автор: Стельмашов Артем
Просмотров: 860 | Рейтинг: 0.0

Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz
Категории каталога
Мої статті [35]
Поиск по каталогу
Друзья сайта
Статистика