Антін СВЯТИЙ

Бувають такі ранки в житті, коли ламає виповзати з-під рідної ковдри й перти до універу - далекого й холодного. Отак лежиш собі далі й тихенько пригадуєш особливе правило четвертої фігури довбаних силогізмів... Жарт. Не це, насправді, непокоїть твій багатостраждальний мозок! Одвічні питання видираються з глибин підсвідомості, спрямляючи виснажені навчанням звивини: Хто Ти? Нащо? Куди і Як? І скільки це коштуватиме?.. А ще хрестоматійне "Хто вбив Льору Пальмер і яке ж стерво підставило Кролика Роджера? І звідки, звідки беруться діти?!."
Чорт! Уже. Уже? Вже. Шоста ранку. А пам'ятаєш, як недбало пожбурив ти своє тіло у ліжко? Це було 4 години тому! Пригадуєш, що я казав перед тим? Оце тобі помста. Анархія скінчилася - тепер Мати Порядку диктує пісні про життьо твойо (і мойо) - ой що буде! що буде!.. Й годі скиглити - Ти ж ...! Годі, бо в писок дам!
А тепер вст ... Читати далі »